Серед багатьох форм методичної роботи є проведення відкритих переглядів занять із дітьми дошкільного віку. Педагогічний мовленнєвий штамп «відкрите заняття» одразу наштовхує на антонімію — якщо є «відкриті», то є і «закриті» заняття?
Визначимося, що коректним і логічним буде термін «відкритий перегляд заняття», тому що саме по собі заняття не є відкритим чи закритим.
Переваги й недоліки відкритого перегляду заняття
Відкритий перегляд заняття як форма передачі перспективного педагогічного досвіду має чимало переваг і недоліків. Вдале заняття захоплює присутніх майстерністю того, хто його проводить, спонукає до пошуків, стимулює до творчості. Водночас кожний педагог, якому доводилося проводити такі заняття, знає, яких це вимагає зусиль, підготовки, нервової віддачі не тільки педагога, а й дітей. Методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти справедливо зазначають, що відкриті перегляди заняття (заняття для педагогічної практики слухачів курсів підвищення кваліфікації) нерідко нагадують добре підготовлену виставу, шоу, на яких немає неправильних відповідей дітей, і, як у калейдоскопі, один вид діяльності змінює другий.
Зазвичай педагоги обирають для показу заняття на закріплення, узагальнення певних знань і вмінь дітей, адже на таких заняттях вони мають змогу урізноманітнити систему вправ, застосувати картки, провести різні форми роботи, показати себе й дітей з найліпшого боку. Таке «декоративне» заняття залишає відчуття невдоволеності, адже присутні знають складності роботи з маленькими дітьми, той важкий шлях, який веде до високих результатів.
Організація підготовки та проведення відкритих переглядів занять
Варто наголосити на деяких суттєвих моментах щодо підготовки відкритих переглядів занять у дошкільному навчальному закладі.
По-перше, до відкритих переглядів занять, свят чи інших форм роботи з дітьми слід передусім ставитися як до школи педагогічної майстерності. Тож педагогові, який відвідує такі заходи, корисніше бачити процес, а не готові результати.
По-друге, планувати певну кількість відкритих переглядів роботи з дітьми на рік слід з огляду на:
методичну проблему (або тему), над якою працює дошкільний заклад;
кількісні та якісні результати роботи за минулий рік;
психофізіологічні й індивідуальні особливості педагогів;
ініціативу педагогів щодо проведення відкритих переглядів
занять тощо.
Організація проведення відкритого перегляду заняття проходить у два основних етапи:
підготовка заняття;
організація спостереження, аналізування і оцінювання заняття.
Орієнтовний план підготовки відкритого перегляду заняття
Готуючи відкритий перегляд заняття, насамперед слід:
чітко визначити мету відвідування заняття колегами;
з'ясувати реальні можливості дітей групи на час перегляду
заняття;
визначити мету заняття;
підготувати сценарій чи педагогічний дизайн заняття.
Перед проведенням відкритого заняття слід проінформувати присутніх колег про:
задум заняття, представленого для перегляду;
реальні пізнавальні та мовленнєві можливості дітей вікової групи, зокрема, якщо група логопедична;
психологічні особливості дітей вікової групи, у якій проводять відкритий перегляд;
посібники, які було використано у процесі підготовки до заняття тощо.
Також для присутніх на відкритому перегляді заняття слід уточнити, на якому етапі навчальної діяльності перебувають діти цієї вікової групи:
ознайомлення з новим матеріалом;
первинне закріплення знань, умінь і навичок;
узагальнення знань, умінь і навичок;
застосування навичок у практичній діяльності.
Необхідно також запропонувати присутнім запис теми, мети заняття, обладнання, схематичного плану заняття, а ліпше — сценарію. Щоб забезпечити ефективність цього методичного заходу, вихователю-методисту варто запропонувати присутнім заздалегідь підготовлену картку-схему заняття, у якій мають бути зазначені деякі дані,
що сприятимуть ліпшому розумінню колегами сутності завдань заняття і прийомів їх розв'язання та полегшать процес фіксування під час спостереження прийомів роботи з дітьми, особливостей їхньої поведінки тощо.
Організація спостереження, аналізування й оцінювання заняття
Організатору відкритого перегляду заняття слід пам'ятати, що присутність у груповій кімнаті на занятті незнайомого дорослого (або знайомого, який рідко буває у групі), тим більше з інспекційною метою, настільки змінює всю ситуацію (атмосферу, поведінку дітей і педагога) , що зроблені висновки неабияк можуть торкатися не оцінюваних показників, а психологічної готовності як дітей, так і педагога до демонстрації своїх досягнень. Тож «ефект присутності» може зміщувати результати як у позитивний, так і в негативний бік.
Принципи спостереження і аналізу
Аналізуючи психологічний клімат у групі дітей, доброзичливість, привітність педагога, не забувайте про власний вираз обличчя і мету свого візиту на заняття.
Вивчення рекомендацій науковців і практиків щодо аналізу й оцінювання ефективності заняття з дітьми доводить, що автори обминають питання принципів спостереження й аналізу, тобто правил поведінки суб'єкта управління, а саме: вихователя-методиста або завідувача дошкільного навчального закладу. А що вже казати про присутніх на занятті колег з інших дошкільних закладів, кількість яких іноді перевищує кількість дітей у 3 — 4 рази!
Тому передусім під час спостереження слід дотримуватися таких основних принципів:
невтручання;
коректності;
раціонального розподілу часу;
урахування всіх чинників;
урахування індивідуальних особливостей професіоналізму вихователя.
Принцип невтручання (нейтралітету) особи, яка присутня на занятті як гість або як той, хто перевіряє чи вивчає роботу вихователя. Без сумніву, кожне заняття вихователя з дітьми — це творчість. Будь-хто із присутніх сторонніх дорослих на занятті — це чужорідне тіло в комплексі, яким за своєю сутністю є заняття з дітьми. Ось чому наголошуємо на тому, що присутні на занятті дорослі (завідувач дошкільного навчального закладу, вихователь-методист, студенти, слухачі курсів підвищення кваліфікації та ін.) не повинні заважати дітям бачити і слухати вихователя.
Принцип коректності звертання дорослих, присутніх на занятті, до вихователя і дітей. Сторонні дорослі мають бути коректними і ввічливими, дотримуватися правил мовленнєвого етикету і бути взірцем передусім для дітей. Якщо йдеться про відкритий перегляд заняття, на якому будуть присутні вихователі з інших дошкільних навчальних закладів, то дітей варто привести до групи пізніше, після того, як гості займуть свої місця. Саме тоді дітям доречно привітатися із присутніми. За таких обставин це не буде штучною процедурою, коли діти вітаються вдруге: перший раз, коли дорослі тьоті проходили повз маленьких дітей, які сидять на незручних лавах у роздягальні і повторюють співучо-штучно «Добрий день», — по декілька разів. Не слід також пропонувати дітям підійти до гостей ближче і роздивитись їх (це ж не зоопарк!), познайомитися тощо. Для того щоб почати заняття, достатньо привітатися, а якщо у гостей виникає таке бажання і є час, можна запропонувати їм познайомитися з дітьми ближче і поспілкуватися після заняття. Не слід забувати й попрощатися з тими, хто завітав на гостини.
Принцип раціонального розподілу часу під час проведення заняття. Час проведення заняття з дітьми чітко регламентований.
Замовчування ситуації, коли заняття затягується, призводить до згубних наслідків — повторення помилок з мовчазної згоди керівника. Якщо ніхто не звернув уваги на те, що ліміт часу, відведеного на заняття, значно перевищено, то це може повторитись і наступного разу. Виникає замкнуте коло, адже коли педагог приходить до іншого дошкільного закладу і бачить ту ж саму ситуацію, то виправдовує її тим, що «хочеться ж усе показати...».
Відкритий перегляд, звичайно, передбачає попередню підготовку, зокрема проведення аналогічного заняття на іншу тему або того самого з дітьми, які не братимуть участі у показовому занятті. Це дає змогу педагогу розподілити час, ліпше дібрати наочність, дидактичні матеріали тощо. Коли таку підготовку проведено, у педагога зазвичай не виникає проблем з розподілом часу. Перевищення часової норми заняття найчастіше відбувається через бажання вихователя чи вихователя-методиста показати все, чого діти навчилися протягом року. І що ближче заняття до сезону «весна — літо», то частіше час заняття затягується. На запитання, що робити, якщо не встигли виконати все, що спланували, відповідь може бути короткою і однозначною — завершувати заняття, запропонувавши дітям розв'язати певні завдання самостійно або вдома з батьками. Раціональний розподіл часу на занятті залежить від багатьох чинників, як об'єктивних, так і суб'єктивних, зокрема: початок тижня, друга половина дня, самопочуття вихователя і втома дітей тощо. Тому під час підготовки заняття завжди треба залишати резерв часу. Ліпше завершити заняття на 3 — 5 хвилин раніше, ніж утратити інтерес і працездатність дітей.
Принцип урахування всіх чинників під час спостереження заняття. На занятті, що спостерігають, немає і не може бути другорядних деталей. Застосування керівниками дошкільного закладу і вихователями-методистами численних схем і карт контролю, які, на жаль, не завжди мають єдину принципову основу і критерії оцінювання ефективності переглянутого, не дає повного й системного обсягу інформаційного матеріалу. Використання стандартних карт контролю іноді заважає присутнім побачити все заняття в системі. Тому основним критерієм застосування карт (схем) аналізу є мета відвідування заняття. Правильно визначена мета відвідування допомагає побачити необхідний аспект, а потім ґрунтовно його проаналізувати. Цей принцип ліпше за все реалізується, якщо є відеозапис заняття.
Принцип урахування індивідуальних особливостей професіоналізму вихователя. У процесі спостереження заняття слід залежно від мети відвідування занотовувати методичні коментарі, у яких відображувати деякі суттєві для майбутнього аналізування моменти, зокрема:
тип спілкування вихователя з дітьми та його результативність;
характеристику запитань педагога і відповідей дітей;
уміння педагога доцільно використовувати ті чи ті методи і прийоми роботи;
доцільність вибору типу та виду заняття.
Аналіз заняття
Спочатку слово надають педагогу — авторові заняття. Він нагадує мету заняття, коротко аналізує роботу над її досягненням1. На відміну від аналізування занять, які відвідують із метою контролю діяльності педагога, під час обговорення заняття після відкритого перегляду доцільно ініціювати активне аналізування, обмін думками, дискусії, консультування гостей тощо.
Урахування всіх аспектів підготовки до відкритого перегляду заняття допоможе вихователеві під час розробки його дизайну та сценарію і сприятиме ефективному проведенню цього методичного заходу.
Орієнтовні питання короткого самоаналізу заняття
1. Яке місце займає проведене заняття у структурі програми, за якою працює вихователь?
2. Як воно пов'язано з попереднім (-ми), на що спирається (актуальні знання, вміння і навички дітей).
3. Як це заняття «працює» на наступні заняття?
4. Проведене заняття є базовим для наступного чи підсумковим?
5. Чи правильно визначено мету заняття? Як узгоджуються між собою цілі щодо розвитку, навчання та виховання дітей?
6. Чи було враховано вікові особливості дітей групи під час проведення заняття? Охарактеризувати реальні інтелектуальні можливості і здібності дітей.
7. Який критерій був головним під час визначення типу та виду заняття?
8. Які завдання було розв'язано на занятті?
9. Чи було забезпечено їх комплексність, взаємозв'язок?
10. Які завдання були головними, стрижневими?
11. Чи була раціональною обрана структура заняття?
12. Визначити оптимальність обраної форми організації дітей.
13. Обґрунтувати вибір використаних методів і прийомів навчання.
14. Оптимальність визначення часового співвідношення частин заняття. Яким чином забезпечувалася працездатність дітей на занятті?
15. Коли наступила втома (або перевтома) дітей? Які заходи було використано, щоб запобігти втомі дітей на занятті?
16. Охарактеризувати правильність власного мовлення та мовлення дітей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей. Які прийоми виправлення помилок було використано підчас заняття?
17. Чи вдалося правильно визначити завдання, місце, форми і прийоми контролю за навчальною діяльністю дітей? Як було організовано навчання дітей оцінно - контрольних дій під час заняття (самоконтроль і самооцінка) ?
18. Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання? Якщо ні, то чому? Коли вихователь планує здійснити нереалізовані плани? Яка допомога необхідна вихователю в роботі із цією віковою групою з боку адміністрації?
Орієнтовний порядок аналізу заняття під час відкритого перегляду
Вступне слово завідувача, вихователя-методиста. Завідувач/вихователь-методист коротко характеризує педагога, який проводив заняття (освіта, як довго працює у групі, основні професійні досягнення, над якою темою працює поглиблено тощо). Нагадує мету заняття. Надає слово вихователю, заняття якого аналізують.
Короткий аналіз вихователем свого заняття. Вихователь, аналізуючи проведене заняття, з'ясовує такі питання:
Чи виконано заплановане?
Який новий елемент уведений у процес розвитку, навчання і виховання?
Чи доцільними були методи роботи з дітьми, використані на занятті?
Чи досягнуто мети заняття? Якщо ні, то чому?
Бажано використати схему самоаналізу.
Виступ присутніх на занятті. Відповідно до своїх записів і вражень присутні ставлять запитання вихователю, з'ясовують, що було незрозуміло на занятті. Під час аналізування заняття особливу увагу звертають на мету і наявність цільових завдань, на вміння ставити їх перед дошкільниками на відповідних етапах заняття, конкретизувати найсуттєвіше у змісті пропонованого матеріалу. Присутні роблять висновок про повне чи часткове досягнення мети заняття. Якщо якесь цільове завдання або не ставилося перед дошкільниками, або не передбачалося педагогом, або ж намічалося, але за браком часу не розв'язувалося, встановлюють причини часткового досягнення мети і коригують її формулювання. Характеризують позитивне і негативне у занятті. Рекомендують іншим педагогам, що можна запозичити з цього заняття для роботи. Висловлюють зауваження і пропозиції.
Узагальнення і висновок з аналізу відвіданого заняття (здійснює особа, яка керує аналізом). Узагальнює вислови присутніх на занятті. Поглиблено аналізує заняття. Особливу увагу надає новому елементу, введеному на занятті. Аналізує якість складання перспективно-календарного плану. Підбиває підсумки. Висловлює пропозиції вихователю і рекомендує літературу для опрацювання з метою поліпшення якості освітнього процесу.
Прикінцеве слово вихователя, який проводив заняття. Вихователь висловлює думки із приводу виступів тих, хто аналізував заняття, зазначає, згоден чи ні з висновками і пропозиціями.